olga_kulaj (olga_kulaj) wrote,
olga_kulaj
olga_kulaj

Весна в Карпатах. Соло-походи. Другий, 10 квітня 2011р.

Перший похід, а також, що я робила навесні в Карпатах, тут.
Погода в горах дуже мінлива. Це буде фоторозповідь-хроніка, де ви, дорогі мої читачі, побачите, які зміни в природі відбуваються протягом кількох годин.

1.10 квітня, 7 год. 25 хв., с. Кваси Закарпатської обл. Вид з мого балкона. Вчора, як ви бачили в попередньому пості,  тут, внизу,  була весна, сніг був тільки на горах.



2. Ого, який сніг! Сьогодні неділя, процедур немає, кудись би сходити... Але в таку погоду...


3. Зараз 11 год.49 хв. Поки поснідала, поки відпочила після сніданку, сніг  розтав,   і гори димлять. .


4.  12 год. 09хв. На ту білу налявину, що вдалині зліва, буде мій третій похід, на цілий день.
Це - дорога до  залізничної станції, он тієї найбільшої білої будівлі.


5. 12 год.11 хв. На тій горі я була вчора, там повно квітів. Зараз вони під снігом.
Може, все-таки, пора вже йти? Але скоро обід.:)

Зараз замість цього будинка, що навпроти санаторію, новий ресторан "Бокораш", ми там обідали після походу в 2014році, смачно і ціна помірна. Правіше від ресторана - підвісний пішохідний місточок через ріку Чорна Тиса, а в берегах, як  і під час будівництва ресторану, так і зараз, повно сміття.


6. 13 год. 39 хв. Нарешті я по обіді вибралась. Зайшла на територію готелю, що на в"їзді до села. Мені казали, що там є басейн, вирішила подивитись.


7. Басейн виявився відкритим. І в готелі, крім охоронця, нікого не було.


8.  13 год. 48 хв. Перейшла по залізничному мосту через Тису, озирнулась назад... Ох, і погодка мене наздоганяє!


9. Хати розкидані по горах. До них, на відміну від Іспанії чи Франції, немає доріг. Є такі грунтовки, з такими коліями і камінюччям, що лише колишні воєнні машини з трьома ведучими мостами можуть проїхати. Але взимку ці дороги може замести на 2 м снігом. Залізницю, мости і тунелі  тут збудовано ще за цісаря Франца-Йосифа. Радянська влада провела електрику і телефон ( коли ще не було мобілок, і навіть зараз для тих, хто живе в долинах, проводовий зв"язок дуже актуальний).


10. Йду стежкою вздовж колії, біля тої зруйнованої будівлі я зверну праворуч.


 Коли я ходила сама по горах, досить часто доводилось спілкуватись з місцевим населенням. В цій частині Закарпатської обл., як і на Івано-Франківщині,  ще живуть гуцули, приблизно до Рахова, а точніше, до Ділового. Як зав"язується спілкування?
- Буває, що я просто вітаюсь, а люди питають, куди я йду, потім слово за слово... Буває, що я питаю дозволу пройти через чиюсь територію, завжди дозволяють. Іноді господарів нема, питаю дозволу в собак, а вони хоч і дозволяють, бо прив"язані, але гавкають так, що я ще з півкілометра чую.

Про цю будівлю мені розповідав Юра (там рідко кажуть Юрій, навіть у Львові є собор Святого Юра), чоловік немолодий, років за п"ятдесят, що воював в Афганістані, і в нього понівечена губа.
 Ми давно знали, що то недобудована база відпочинку для космонавтів.
А Юра розповів, що в цьому місті жили мольфари (чаклуни), і не один, як зазвичай буває, а кілька. І коли Радянська влада  в 70-х роках  їх виселила з дідівських земель,  щоб збудувати тут базу, вони прокляли це будівництво. І щось в ньому  не заладилось, то переробляти доводилось, то гроші не виділяли, а потім, в 1991р. і Радянська влада закінчилась. Так цю базу і не добудували.
Але Юра живе на протилежному схилі, і це він мені розповість через тиждень, а зараз я знаю лише, що це - недобудована база для космонавтів. Розповідав Юра  ще багато цікавого. Він вівці пас, не поспішав...

11.  14 год. 08 хв. Неділя, хлопці в футбол ганяють.


12.


13. А це фото - через тиждень, з дороги. Я  сьогодні піду на гору, що зліва від бази.


14. За базою на лужку цвітуть маргаритки. А ту засніжену гору ми обійдемо по траверсу в серпні 2014р., і так і не втямимо, то Шешул чи Копиця.


15. 14 год. 10 хв. Сонячно. Маргариток багато.


16. І мати-й-мачуха на руїнах.


17. 14 год. 28 хв.  Останнні поодинокі хати. А ось і мітка для туристів - маршрут на гору Петрос через полонину Менчул. За Петросом цей маршрут веде на Говерлу і далі по Чорногірському хребту. От я і піду в тому напрямку. Навряд чи дійду до полонини Менчул, але спробувати можна.


18. 14 год.31 хв.


19. Остання хата. Люди готуються до Великодня (або як в нас кажуть, до Паски), випрали вишиті рушники.


20. 14 год. 38 хв.


21. 15 год. 08 хв. От я і в лісі. На  повороті бачила банку (по-місцевому "слоїк), в яку з берези капав сік. Береза досить тоненька, але більших поблизу ніде не було. Це той самий буковий праліс, що занесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


22. 15 год. 10 хв.  Йду вище. І раптом -завірюха! Мені треба йти по тій дорозі, що зліва. Але зазирну-но я в ту колибку, може там є сухе сіно, то трохи посиджу. Не вийшло, там було сиро.


23. Йду далі.


24. 15 год. 20 хв. Тут вже багато квітів, але за кілька хвилин  - вони "по пояс"  в снігу.


25. 15 год. 32 хв. Ще трохи пройду в ті хащі, зустріну там зліва  джерело, скуштую водичку, ще трошки пройду... Хоч я й не дуже боязлива, але чомусь мені там стало некомфортно. Можливо, тому, що навколо нічого не видно - ліс і сніг. Тому вирішила повертатись.


26. 15 год. 48 хв.
Вийшла на полонинку, де стояв навіс для сіна. Це така споруда, в якої є підлога і дах, а між ними чотири стовпи. Там зберігають сіно. Висота даху регулюється по мірі вибирання сіна. Тут його вже майже не було,  але я ще могла там стояти на повен зріст. Посиділа, помилувалась заметіллю, відпочила, спробувала пристроїти фотоапарат на рюкзачок, щоб зробити селфі ( вдруге в житті)...


27. І от що з того вийшло. 15 год. 54 хв.


28. Щоб краще уявити, де я, погляньте на це фото , зроблене через рік. Он, на горизонті галявина, на якій трошки снігу, це перша, де колибка, а я - трохи вище, на другій, за лісом її не видно.


29. 16 год. 03 хв. Повертаюсь.


30. 16 год. 07 хв. А знаєте, що то біля хати димить?  То коптильня, сало-м"ясо-ковбаси до свята коптять.

Ще близько години ходу - і я в санаторії. Хоч не побачила якихось особливих красот, але  цей, майже чотирьохгодинний похід,  мені сподобався, в тому числі і такими частими змінами погоди.  Я й вчорашній, і сьогоднішній вважаю тренувальними, заодно й акліматизаційними перед походом на полонину Браїлка.

Tags: Карпатські походи, Карпаты, карпати весною
Subscribe
promo olga_kulaj july 19, 2013 21:59 66
Buy for 10 tokens
Инструкция по организации самостоятельного путешествия. (наш опыт) Моя рідна мова – українська, і емоційну розповідь мені було б зручніше писати українською. А оскільки будь-яка писанина в блозі розрахована на читачів, то щоб моя аудиторія була більшою (можливо, мій досвід буде комусь…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 16 comments