olga_kulaj (olga_kulaj) wrote,
olga_kulaj
olga_kulaj

День 6-й, ч.2. Каміно де Сантьяго. Camino Sanabrés. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria)

Читать по-русски здесь
Як і обіцяла, про містечко Пуебла де Санабрія і наш нічліг роблю окремий пост.
Перша половина шостого дня тут.
1.
20190922_160741


2. Прийшли ми в Пуебла де Санабрія досить рано, бо пройшли всього 16,5 км.  Тут вперше побачили будинки такого типу, далі ще будуть схожі. От так і живуть без опалення. Сонце нагріває таку терасу і в хату йде тепло. Але в цих краях опалення зустрічається  досить часто. Все-таки,тут навіть сніг випадає, і морози бувають 2-3 градуси.
20190922_151922

3. На жаль, не знаю, що за  церква і за нею споруда на цьому і наступному фото.

Пуебла де Санабрія - місто в провінції Самора автономії Кастилія і Леон, де мешкає 1 373 людей. Це курорт, тому житло тут недешеве. Перша письмова згадка про Пуеблу датується початком 6 століття. Пуебла стоїть в такому місці, де перетинались різні шляхи , і тому місто мало велике стратегічне значення.
Популярним в туристів курортним містом його робить не лише багата архітектурно-історична спадщина, а   в першу чергу,  великий природний парк Санабрія (Рarque natural Lago de Sanabria y sierras Segundera y de Porto), межі якого починаються в семи кілометрах від містечка. Від нашого пішого маршруту це - справа, північніше, тому ми не бачили тих красот.
А їх там чимало - велике озеро, гори, ліс, водоспади...

Озеро Санабрія (Lago de Sanabria) розташоване на висоті близько 1000 метрів над рівнем моря і це найбільше льодовикове озеро на Піренейському півострові . Основний потік води в озеро забезпечує річка Тера, повз яку ми проходили. Озеро має площу 3,47 км², і максимальну глибину 53 м.
І там  є можливості для відпочинку на різний смак - піщані і галькові пляжі, катання на еко-катерах (на сонячних батареях), вітрильний спорт, катання на гірських велосипедах і на конях, восени - збір грибів і каштанів, і багато промаркованих пішохідних маршрутів. А взимку, коли на горах випадає сніг, є навіть катання на лижах.
20190922_152115

4.
20190922_152143

5. Ось що пише іспанська Вікіпедія про цей природний парк: "Ця екосистема характеризується великою різноманітністю видів. Її флора багата на ендеміки, пристосовані до екстремальних умов цього гірського середовища. Дубові ліси співіснують з березами та каштанами, а також падубом та тисом серед великих площ кущів. Що стосується фауни, то в цьому парку проживає велика кількість видів тварин, пов'язаних з водою. Виділяється присутність форелі, верміліону і інших.

Що стосується ссавців, ... то тут водяться видра, соболь, горностай, куниця, борсук та більші ссавці: козуля, лисиця, олень, дика кішка, кабан і іберійський вовк, страшний і захоплюючий водночас.
Будучи спеціальною охоронною зоною для птахів , парк має кілька видів птахів, серед яких денні хижаки, такі як беркут, канюк, сокіл перлігрин, звичайний канюк, пустун і орел-сова, а також такі як червонокрилий штрих, писар сірник, синяк, куріпка, снігур, робін, сойка, одуд тощо."
І в парку є місця для спостереження не лише за птахами, а й за вовками в їхньому природному середовищі.

А ми йдемо подивитись на старе місто.
20190922_152304

6. Зручне географічне розташування міста (високий гранітний пагорб біля місця злиття річок Тера і Кастро) сприяло великому оборонному значенню замка графів Бенавенте,  побудованого в середині п'ятнадцятого століття (1455-1499) IV графом Бенавенте. Замок брав активну участь в захисті кордонів від португальців.

А Португалія зовсім близько, справа від нашого маршруту. Тому в рекламі, розміщеній в альберге, фігурує не лише природний парк Санабрія, а й португальське місто Браганса.
20190922_152308

7. От ми і в центрі.
20190922_153241

8. Хоч і неділя, а сувенірний магазин працює.
20190922_153313

9. Ці краї пишаються своїми вовками. Адже в Європі їх майже не залишилось. Село, куди ми збираємось завтра, Лубіан, називають містом вовків, і там чимало вовчої символіки.
20190922_155759поверн.

10.
20190922_160528

11. Вид з території замка.
20190922_160914

12. Милуємось старим містом.
20190922_161328

13. Вид від замка.
20190922_161942

14. А ось і сама твердиня. Всередину не заходили, вирішили зекономити 6 є. Але старе місто й так припало нам до душі.
20190922_162400

15.
20190922_163752

16. Написано, що вода не питна.
20190922_164003

18.
20190922_152152

19. Вид з майданчика за замком.
20190922_152913(0)

20.
20190922_155844

21. І ще один магазин відкритий. В ньому не лише сувеніри і кераміка місцевого виробництва, а й невеликий асортимент  продуктів "артесано" (ручної роботи),  це сир, ковбаси і ін.,  звичайно, недешеві. І є місцева "тарта де Санабрія" (тістечко з Санабрії).
20190922_160323

22.
20190922_160408

23. Calle de la Rúa e iglesia de Nuestra Señora de Azogue (Вулиця Руа і церква Богоматері Азога).
20190922_160711

24. У 1887 році замок перейшов у власність міської ради, яка з тих пір призначала його для різних цілей. Зараз в замку  не тільки музей, а й Офіс туризму, Центр  відвідувачів, Будинок культури, у якому три кімнати для актової зали, муніципальної бібліотеки та виставкової зали.
20190922_161041

25. Інформація про те, що місто є частиною Каміно де Сантьяго.
20190922_161219поверн.

26.

20190922_161526

26. Сервантес в Санабрії. На карті -  маршрут Дон Кіхота.
20190922_161629

27. Вид на гори, звідки ми прийшли, а справа, за мостом,  - вулиця, де ми поселились.
20190922_161819

28. Виходимо з фортеці, а тут - така краса!
20190922_163032

29.
20190922_163138

30.
20190922_163256

31.
20190922_163406

32.
20190922_163545

33. Отримали купу задоволення. Зайшли в кафе, де з"їли по чималенькому тістечку з чаєм на 5,4є.

А тепер повернемось до нашого приходу в Пуеблу, і я  докладно  розкажу про  приватний альберге Casa Luz (Будинок світла), щоб ви уявляли собі побут пілігрима :) .

З попереднього посту: "Прийшли в Пуеблу де Санабрію досить рано. А оскільки з неї ми планували проїхати 12 км до Рекехо автобусом (бо не хочемо багато йти по трасі, а там такий маршрут), то  австралійка Лінді ще вчора через Месенджер порадила нам розпитати про автобус в готелі при вході в місто. А ще сказала, шо ночувала в приватному альберге Casa luz і їй сподобалось. Ми зараз в ньому.

Старенькі оспітальєро (господарі альберге) - подружня пара, що живе через стінку з альберге. Старі люди, старий дім, а душа в цього альберге є.
Оспітальєро - літній чоловік, років за сімдесят (пілігрими, майте на увазі, він не непривітний, він  просто погано чує), і дружина йому допомагає, теж старенька, живуть в прилеглій частині будинку.  Всілися ми в патіо, і почали вивчати свій маршрут, а йому сказали, що ще не знаємо, заночуємо в нього, чи поїдемо сьогодні далі. Поруч сидить дівчина-німкеня, яка тут не ночуватиме, вона чекає автобуса до Оренсе, що буде через 4  години.
Розпитуємо в оспітальєро про автобус до Рекехо чи Лубіана, тут Гугл-транслейт дуже допомагає, але на жаль, я відповіді майже не розумію, а він не вміє набирати на телефоні.

20190922_194440

34.
І морочимо голову собі, а  інодіі  їм години півтори, поки розібрались зі своїми етапами. Це все відбувається в патіо.
Це вже ми на такому етапі свого каміно-розвитку, коли кажуть :"Відпустіть всі проблеми, не плануйте занадто, Каміно про вас потурбується". В нас етапи розбиті ще вдома (є такий онлайн-планувальник), я їх і роздрукувала, і це зручно. Робимо на них відмітки і підрахунки кілометрів  олівцем . Але ще вдома ми казали, що добре, якщо так і буде хоча б на 50%. (Забігаючи вперед, скажу, що наша розбивка етапів справдилась на 80-85%).
І зараз ми не знаємо, куди підемо післязавтра, та й про завтра не дуже впевнені, де ночуватимемо.

Проаналізувавши всі "за" і "проти", прийняли рішення, замовили таксі ще далі, ніж планували спочатку, і це аж 30 є. Але дешевше, ніж те таксі, на яке дзвонила дівчина в готелі.
Я загордилась собою, що зуміла поговорити іспанською по телефону, все-таки, листуватись з гугл-транслейтом  легше. Починала розмову з того, що після привітання казала, що "ми - перегрінос де Укранія, абламос еспаньоль покіто, абла деспасіо, пор фавор" (ми - пілігрими з України, говоримо іспанською трохи, говоріть повільно, будь ласка), і надалі такий початок розмови мені допомагав. 


А тут в патіо є кавовий автомат (яке щастя, вперше бачимо таке в альберге), ми взяли дві кави з молоком по 0,7є. і життя стало радіснішим. Хоча воно й так не було сумним.
Але сьогодні неділя, всі магазини зачинені. Тому день трохи голоднуватий.
На стінах повно корисної пілігримам інформації."
В Санабрії нема муніципального альберге за 5-6 є., тут найдешевший номер на двох в готелі або в гестхаузі (каса рурал) - 55 є.
Цей альберге приватний, по 12 є. з особи.  Тому ми й не пішли всередину замка, і обідати в ресторан, бо житло виявилось дорожче, ніж в попередні дні.
20190922_194451

35. Як у всіх альберге, тут роззуваються. Турботливі господарі поклали цілу купу старих газет, якими під час дощу пілігрими сушать взуття. В темряві видно пральну і сушильну машини.
20190922_194342

36. Тут дві 10-місні спальні і кілька 4-місних. Ми знаємо, що зазвичай, поки не заповнять попередню кімнату, наступну не відкривають, щоб менше прибирати. Але набрались наглості і чемно попросили відкрити 4-місну. І ... ура! ура! господар погодився. Звичайно, це не дає гарантії, що до нас ніхто не підселиться, але в той день тут небагато було постояльців, так ми й ночували самі вже другу ніч підряд. От так я, така балувана, що не можу спати, коли хропуть, і рятувалась від хронічного недосипання.
Тут біля верхнього ліжка килимок гобеленовий майже з мого дитинства, тільки не з Червоною Шапочкою, а з іншим сюжетом, жаль, фото не вийшло.
20190922_165529

37. Коридор.
20190922_170510

38. Коли ми вже точно визначились, що будемо ночувати саме тут, хазяйка повела нас  показати альберге. Це туалети і душеві для кабальєрос. Мається на увазі, що чоловіки - народ загартований, і в жовтні можуть митися в душі на відкритому повітрі (в патіо). Все дуже чисто. Вранці ми побачили, що прибирає в альберге молода жінка.
20190922_194351

39. А для сеньйор - от такий чудовий санвузол. А в ту ніч серед багатьох кабальєрос я була єдиною сеньйорою, так що черги не було :) . Навіть крісло тут є .
20190922_170536

40. Тут не тільки унітаз і "біде", а й контейнер для засобів жіночої гігієни з інструкцією, як користуватись. І тепло тут, не те, що в душевій для кабальєрос.
20190923_082546

41. На кухні була сіль, цукру, як і в попередніх альберге, не було. А клейонка яка! З картою і визначними місцями Іспанії.
Плита газова, але п"єзозапальничка була якась малопотужна. Добре, що в нас завжди є кілька туристських сірників і картонка до них. Посуд тут є. Холодильник теж.
Заварили ми чаю і повечеряли "чим Бог послав", йогуртами без цукру, пів-відбивної на двох, трошки сумішшю горіхів з фініками і родзинками (це заготовка ще з України, на такі випадки, коли "помираєш від цинги" як казав Остап Бендер, от цей випадок настав вже вдруге) і хрумкими паличками. Малувато, але до ранку протягнемо.Їмо, підходить ірландець, звати Юджин, питає про наші плани на завтра. І, о йєс! Він хотів би з нами розділити таксі теж до Лубіана. А він ще й з дорослим сином, Пітером! Як добре! Економія 50%.

20190922_170608

42. А в патіо - ручна прачечна. І тут, на відміну від попередніх альберге, не тільки прищепок вистачає, а й біля кожної мийки є щітка. Справа від моїх чудових штанів-трансформерів - паркінг для велопілігримів, там штук 15 велосипедів може поміститись.
20190922_194410


43. В цьому ж патіо в господині є невеличкий город, десь 12-15 кв.м,  де ростуть пряні трави, квасоля, кілька помідорів, невелике фруктове деревце, а головне - галісійська капуста, з якої тут варять традиційний суп "кальдо галлего" (кальдо - бульон). Он вона внизу на фото.
Прийшла літня жіночка, їй господиня наламала тієї капусти. Жіночка мені сказала, що господар - її брат. А потім емоційно, як належить іспанці, розповіла мені, як вона готує той кальдо галлего, з чого я зрозуміла не більше 20% :). Але приємно поспілкувались.
Вечоріє. Помилуємось на замок Бенавенте і підемо спати. Завтра таксі приїде о 10.00. Ми замовили його так пізно, бо  супермаркет "Carrefour", що в нас через дорогу, відчиняється о 9.30, і нам обов"язково треба закупити харчів.
Завтра буде чималенький етап.
20190923_084120


Далі буде...


Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту.

Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту

Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.


День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км.

День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км.

День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км

День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км

День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км

День 6-й. Астуріанос - Пуебла де Санабрія

Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)?

Словничок Каміно де Сантьяго
Tags: #тревелбабуля, camino sanabres, sanabres, Испания, Каміно Санабрес, Каміно де Сантьяго
Subscribe

Posts from This Journal “Каміно де Сантьяго” Tag

promo olga_kulaj july 19, 2013 21:59 68
Buy for 10 tokens
Инструкция по организации самостоятельного путешествия. (наш опыт) Моя рідна мова – українська, і емоційну розповідь мені було б зручніше писати українською. А оскільки будь-яка писанина в блозі розрахована на читачів, то щоб моя аудиторія була більшою (можливо, мій досвід буде комусь…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments