olga_kulaj

Добрый день! Меня зовут Ольга.
Мой журнал, в основном, о путешествиях, с примесью горного туризма.  Все путешествия организованы самостоятельно, без туроператоров.  Путешествия не настолько бюджетны, как, например, автостоп плюс каучсерфинг, но максимально экономные.    Блог авторский, репостов не делаю. Фото тоже мои или членов моей семьи.
Френдополитика: читайте в профиле.
Все картинки фотооглавления кликабельны. Нажимаете - попадаете.
Инструкция по организации самостоятельного путешествия (наш опыт) здесь.

Зараз так часто зустрічається непрофесіоналізм і недобросовісний сервіс, що коли навпаки, просто настрій покращується. Сьогодні дякую Основа Кабельний Оператор . Ну, всі знають, що скоро аналоговому телебаченню гаплик. Та й ті 12 каналів, що в нас були, самі розумієте... крім "Орел и решка" дивитись нічого. А рукодільничати під що?
Інтернет-телебачення нам не підходить, бо телевізор старий, Т2 кілька років тому спробували, віднесли назад в магазин, супутник - дорого. Вибрали кабельне, а ми давно користуємось інтернетом від "Основи" .
Заявку подала через сайт у вівторок. Вони передзвонили, запропонували підключити в п"ятницю, при цьому відповіли на всі питання. Нам п"ятниця не підходила. Домовились на понеділок з 8.30 до 12 год. Перед приїздом вони подзвонили. Все зробили, все працює. А ще (прям як в Європі :) ) жодної гривні готівкою. Спочатку передоплата, а по факту виконаних робіт, коли стало ясно, скільки кабеля використали, виписали квитанцію, яку ми й оплатили через сайт.
А оскільки наші комунальні послуги тепер збільшились на 70 грн., то пішли ми в Укртелеком, щоб відключити домашній телефон зі збереженням номера (будемо платити 15 грн. на місяць). І там все так гарно, чемно, і без ніяких паперових заяв.
Київстар тільки розстроїв своїми драконівськими тарифами. Ну навіщо мені 9 Гб при такій швидкості інету, як в нас на дачі чи десь в дорозі? Вистачило б і 3. Але або 0,5 ГБ, або 9, і плачу за них 75 грн. Ну, нічого, хорошого сьогодні більше :)

Наша семья ездит в Карпаты с 1990 года. Тогда же мы начали ходить по горам. Ездили туда каждый год, за исключением трудных 1997-99 годов, и хороших 2015-2016, когда мы бродили по горам Кордильера Бетика в Испании. Много лет нашим местом дислокации была Ворохта, сейчас уже почти столько же лет - Татаров (Татарів). Ворохта лучше и в плане инфраструктуры, и как старт для походов. Но в Татарове хозяйка хорошая, и условия проживания тоже.
Так вышло, что за фотоотчет я смогла сесть только сейчас, а тогда, после возвращения домой был только этот пост "Повернулись з Карпат"
( Читать дальше... (а также смотрим 48 фото и 1 видео)Collapse )

Дослідницький проект - таку гучну назву це має. А подивіться, чим не проект?

Діана, наша старша внучка вперше пішла в дитсадок у квітні, в три роки. Садочок приватний, недалеко від місця роживання. В державні садочки у Варшаві так само довго треба стояти в черзі, як і в Україні. Дитячий садок по-польськи przedszkole (пшедшколє), а ясла żłobek (жлобек).
Щоб крім мами, хтось ще міг забирати дитину з садочка, мама пише довіреність у великому зошиті.  В нас їх, мабуть, найбільше (спочатку на бабулю й дідулю, потім на тата, пізніше на няню).
Мені іноді доводилось і відводити, і забирати, і в перший день я годину сиділа в дверях, спостерігала, як дитина адаптується.
Садочок нам  подобається і індивідуальним підходом до дитини, і культом мами й тата, і тим, що він невеликий, і загальною атмосферою... Групи не за номерами, не "молодша, старша і т.д." а "сови", "кенгуру", "ведмедики" і т.ін.
1. Проект дослідницький "готування", реалізований в групі "сови".
(Прошу пробачення за якість фотографій, все робилось дуже швидко, поки Діана перевзувалась.)

( Читати далі (і ще 5 фото)...Collapse )

Собак у Варшаві чимало. Але жодного разу ми не бачили таких, що гуляють самі по собі. Та навіть таких самостійних котів бачили всього двічі на пустирі поруч з будівництвом.
Для собак створюються цілі паркові зони, ми таку бачили на узліссі Урсиновського лісу на околиці Варшави, в парку Долінка Служевєцка (це в місті), в інших місцях.
А є й паркінги для песиків.
Ці фото зроблено 25 червня біля великого торгового центру Galeria Mokotów. Мокотув -діловий район польської столиці.
1. Вид з вулиці на галерею. Напис "зона для псів".

( Читати далі... (і 6 фото)Collapse )

Первый пост  о нашем пребывании в Варшаве без всякого вступления я написала 23 января. И понятно, что почти никто не знал, и сейчас не знает, что мы там делаем, да еще так долго (4 месяца).

А отгадка проста - я и муж няньчили наших внучек и вели домашнее хозяйство. Дело в том, что дочку пригласили в Варшаву на работу. Да, оказывается, в Польше дефицит не только строителей и уборщиц, но и квалифицированных специалистов.
А поскольку на момент нашего выезда туда младшенькой было 7 месяцев, старшей 2 года и 10 мес., понадобилась наша помощь. Все произошло довольно неожиданно. Новый год мы  с мужем встречали, строя очень приземленные планы, ни о какой Польше и не мечтали, а 19 января уже поехали.
1. Вилянувский дворец в Варшаве.

( Читать дальше... ( и 7 фото)Collapse )

Кладовище-мавзолей радянських воїнів у Варшаві (польською Cmentarz Mauzoleum Żołnierzy Radzieckich) знаходиться на вул. Жвірки і Вігури, що з"єднує центр міста з аеропортом ім. Шопена. Відкрили його 9 травня 1950р. Площа цвинтаря  19,2 га.
Там захоронено 21 468 воїнів Радянської Армії, що загинули, звільняючи Польщу від німецького фашизму. Всього за свободу Польщі віддали життя близько 60 тисяч радянських солдатів і офіцерів.

23 лютого ми з внучками поїхали на цей цвинтар.
На цвинтарі встановлено 38-метровий обеліск, по обидва боки якого - скульптурні групи солдатів Червоної Армії. Скульптори - Єжи Янушкевич і Станіслав Лісовський.
Прах солдатів поховано в 834 могилах, з яких 294 - окремі могили.

1. Табличка, що трохи недоречно  стоїть  по центру входу,  пише про те, що на цвинтарі не можна вигулювати собак, кататись на велосипеді і ще щось в такому дусі.

( Читати далі... (і 12 фото)Collapse )

В обеих странах, где мне пришлось проживать относительно долго, я освоила новые для себя и своей семьи продукты. В Испании подсела на черешковый сельдерей, и в салат, и в рагу, и в овощной суп (я писала об этом). А в Польше открыла для себя шпинат. Ага, дожила до седых волос, а никогда не пробовала, мне говорили, что он никакой, я верила.

Он, действительно, никакой, но смотря как приготовить. Ела я в кафе вареники со шпинатом и сыром типа пармезана. Даже тесто было зеленое. зажарены лучком, очень вкусные. В продаже есть замороженный шпинат, небольшими цилиндриками, с ним я стала выпекать такие вот пирожки-рулетики из покупного слоеного теста (начинка - моцарелла, тертое вареное яйцо, жареный лук и шпинат). Внучка всегда активно помогает в процессе.
Вместо блюда у нас там - форма из-под пиццы (количество посуды у нас там ограничено, не так, как дома)
А потом дочку на работе угощали местные жители макаронами с сыром, шпинатом и чесноком, тоже хвалила. Вот и у нас с мужем сегодня на ужин были такие макароны. Шпинат вырос на даче, впервые сеяла (в теплице). Спасибо хорошему человеку, что поливала.
А черешковый сельдерей с удовольствием покупаем и в Польше, он там испанский, как и брокколи, помидоры, лимоны и апельсины.

І що я в ній роблю? Відповідь - завтра. Підказка - це знаходиться в 20 км від Варшави.

( Ще одне фото...Collapse )

Мало того, что в "Декатлоне" можно получить кучу удовольствия не только от покупки, а и от тестирования, так есть там еще одна бесплатная радость - самолеты прямо над головой, т.к. взлетно-посадочная полоса аэропорта им. Шопена в Варшаве находится через дорогу от этого магазина. Речь идет о том, что на аллее Краковской.
А тестирование спорттоваров - это песня, особенно в выходные. Взрослые дяди носятся по торговому залу на велосипедах и самокатах, дети на самокатах и скейте, подростки забрасывают мячи в баскетбольные корзины, желающие поиграть в настольный теннис могут это сделать, если есть партнер...

А с наступлением весны во дворе "Декатлона" постелили искусственный газон, поставили батут для детей, дополнительные теннисные столы и баскетбольные щиты. Все эти удовольствия бесплатные. Наша внучка от батута в восторге, поскольку это про нее: "А у меня внутри вечный двигатель, вечный прыгатель..."
Когда находишься внутри магазина, рев самолета дает ощущение, как будто над нами метро, на улице намного громче. Но красиво же!