Нехай 2021 рік буде кращим, ніж минулий. Пусть 2021 год будет лучше, чем ушедший!
Посилання на слайд-шоу в кінці посту. Ссылка на слайд-шоу в конце поста.
Підсумки року.
2020-й був важкий, в багатьох аспектах.
Ми вперше за 20 років не були ні в яких горах. А якщо рахувати від початку наших гірських походів, з 1990 року, то це четвертий рік без гір (не їздили туди в 1997-99 році через тяжке фінансове становище).
Вперше з 2012 року я не літала літаком, і не була за кордоном, Леонід один раз встиг в січні злітати в Варшаву, і маму в Білорусі відвідав в січні і в лютому. І взагалі, вперше в дорослому житті ми не їздили далі Києва, та й то один раз, у справах, а щоб трохи розважитись, помилувались архітектурою ВДНГ.
Але кожен створює собі чи знаходить позитив по-своєму. Різні фактори впливають на зміни (або розширення) наших вподобань. Раніше ми ходили в походи лише в горах, а вдома, на рівнині, нам це було нецікаво, бо йдеш-йдеш, а пейзаж той самий. Але, як виявилось, це тому, що ми раніше ходили на малі дистанції, по гриби чи просто прогулятися. А коли підеш більше, ніж на 10 км, стільки цікавого і красивого побачиш! І ходити так нас навчив Каміно де Сантьяго (Шлях святого Якова) і підготовка до нього.
А ще зміни клімату. Якби 3-4 роки тому хтось мені сказав, що я взимку зможу пройти 14-15 км, і отримати задоволення, посміялась би. Я по слизькому взагалі як коза на льоду 😊 . І мерзлячка до того ж.
А в цьому році перший похід був 26 січня, останній – 26 грудня.
Слайдшоу недосконале, я тільки вчусь, буду шукати менш трудомісткий сервіс. Колись на Ютубі можна було їх робити дуже зручно, але потім лавочка прикрилась, бо користувачі використовували багато крадених фото.
Зате я рада, що вдалось все вишикувати по хронології. Всього було 20 одноденних походів від 8 до 20 км. Перший був в січні за Десну , 14 км, другий – Земснаряд- Пролетарський гай – Святе озеро, де за легендою хрестили чернігівців. Ходили до Павлівського водоспаду і ще через два села і ліс, де втрапили в дощ, грозу, ще й мій кросівок «каші попросив» 😊.
Були і інші маршрути…
А ще тут кілька поїздок – в Міжріченський ландшафтний парк, в Седнів, а звідти пішки в Клочків, іншим разом – в Макишин. Їздили в прекрасне своїми дерев’яними мереживами село Ловинь, заодно в Замглай і на Голубі озера в Олешні. Їздили подивитись на залишки млина в Унучках, а заодно відвідали Сибереж, Хмільницю, Ямище з його курганами, і Табаївку.
Є тут музей-садиба в Ст.Білоусі. І хоч це була не мандрівка, а невеличка волонтерська допомого, ми неподалік відкрили для себе красиві місця біля річки Білоус.
Коли приїхали внучки з батьками, всією родиною покатались на плоту по р. Снов в Седневі.
Одним словом, шукали хороший настрій. І знаходили.
Подивитись всі наші мандри року можна тут за 3 хв. 50 сек.
Підсумки року
