olga_kulaj

Читати українською тут
Писала в тот день в Фейсбуке: "День 17-й, завершающий. 3 октября 2019р.
День был - один за три (поэтому пост будет из 2-х частей): И прекрасный этап 18 км от Оутейры до Сантьяго, и замечательные встречи, и приход к Собору святого Иакова (Сантьяго) в городе, названном его именем, и получение Компостелы (Сертификата о прохождении Камино). И понервничать немного пришлось, дважды ... ".

1. Ну что, мышка-пилигрим, до свидания, вполне возможно, что еще с тобой встретимся.


( Collapse )

Читать по-русски здесь.
 Писала в той день у Фейсбуці: " День 17-й, завершальний. 3 жовтня 2019р.
Деньок був - один за три (тому пост буде з 2-х частин): І прекрасний етап 18 км від Оутейри до Сантьяго, і чудові зустрічі, і прихід до Собору святого Якова (Сантьяго) в місті, названому його іменем, і отримання Компостели (Сертифікату про проходження Каміно). І понервувати трохи довелося, двічі..."

1.Ну що, мишка-пілігрим, до побачення, цілком можливо, що ще з тобою зустрінемось.


( Collapse )

Читати українською тут
День 16-й, предпоследний, 2 октября. Пройдено 18,3 км. Bandeira - Outeiro (Vedra).
Писала в тот день в Фейсбуке: " Ну что, ребята :). Я все же доковыляла до последнего ночлега перед Сантьяго. Ибупрофен хоть и медленно, но делает свое дело. До 12 ч. еще каждый шаг был мукой, иногда вниз немного шла задом наперед, а после, хоть и хромала, но значительно легче. Перепад высот сегодня был нормальненький, от 400 с чем-то метров спустились до 46, а потом поднимались почти на 400 м".

1. Выходим из Бандейры. На калитке висит сумка для доставки хлеба.


( Collapse )

Читать по-русски здесь.
День 16-й, передостанній,  2 жовтня. Пройдено 18,3 км. Bandeira- Outeiro (Vedra).
Писала в той день у Фейсбуці: " Ну що, малята :) . Я таки дошкандибала до останнього нічлігу перед Сантьяго. Ібупрофен хоч і повільно, але робить свою справу. До 12 год. ще кожен крок був мукою, іноді вниз трохи йшла задом наперед, а після, хоч і шкутильгала, але значно легше. Перепад висот сьогодні був нормальненький, з 400 з чимось метрів спустились до 46, а потім піднімались майже на 400."

1. Виходимо з Бандейри. На фіртці висить торба для доставки хліба.


( Collapse )

Нехай 2021 рік буде кращим, ніж минулий. Пусть 2021 год будет лучше, чем ушедший!
Посилання на слайд-шоу в кінці посту. Ссылка на слайд-шоу в конце поста.
Підсумки року.

2020-й був важкий, в багатьох аспектах.
Ми вперше за 20 років не були ні в яких горах. А якщо рахувати від початку наших гірських походів, з 1990 року, то це четвертий рік без гір (не їздили туди в 1997-99 році через тяжке фінансове становище).
Вперше з 2012 року я не літала літаком, і не була за кордоном, Леонід один раз встиг в січні злітати в Варшаву, і маму в Білорусі відвідав в січні і в лютому. І взагалі, вперше в дорослому житті ми не їздили далі Києва, та й то один раз, у справах, а щоб трохи розважитись, помилувались архітектурою ВДНГ.
Але кожен створює собі чи знаходить позитив по-своєму. Різні фактори впливають на зміни (або розширення) наших вподобань. Раніше ми ходили в походи лише в горах, а вдома, на рівнині, нам це було нецікаво, бо йдеш-йдеш, а пейзаж той самий. Але, як виявилось, це тому, що ми раніше ходили на малі дистанції, по гриби чи просто прогулятися. А коли підеш більше, ніж на 10 км, стільки цікавого і красивого побачиш! І ходити так нас навчив Каміно де Сантьяго (Шлях святого Якова) і підготовка до нього.
А ще зміни клімату. Якби 3-4 роки тому хтось мені сказав, що я взимку зможу пройти 14-15 км, і отримати задоволення, посміялась би. Я по слизькому взагалі як коза на льоду 😊 . І мерзлячка до того ж.
А в цьому році перший похід був 26 січня, останній – 26 грудня.
Слайдшоу недосконале, я тільки вчусь, буду шукати менш трудомісткий сервіс. Колись на Ютубі можна було їх робити дуже зручно, але потім лавочка прикрилась, бо користувачі використовували багато крадених фото.
Зате я рада, що вдалось все вишикувати по хронології. Всього було 20 одноденних походів від 8 до 20 км. Перший був в січні за Десну , 14 км, другий – Земснаряд- Пролетарський гай – Святе озеро, де за легендою хрестили чернігівців. Ходили до Павлівського водоспаду і ще через два села і ліс, де втрапили в дощ, грозу, ще й мій кросівок «каші попросив» 😊.
Були і інші маршрути…
А ще тут кілька поїздок – в Міжріченський ландшафтний парк, в Седнів, а звідти пішки в Клочків, іншим разом – в Макишин. Їздили в прекрасне своїми дерев’яними мереживами село Ловинь, заодно в Замглай і на Голубі озера в Олешні. Їздили подивитись на залишки млина в Унучках, а заодно відвідали Сибереж, Хмільницю, Ямище з його курганами, і Табаївку.
Є тут музей-садиба в Ст.Білоусі. І хоч це була не мандрівка, а невеличка волонтерська допомого, ми неподалік відкрили для себе красиві місця біля річки Білоус.
Коли приїхали внучки з батьками, всією родиною покатались на плоту по р. Снов в Седневі.
Одним словом, шукали хороший настрій. І знаходили.
Подивитись всі наші мандри року можна тут за 3 хв. 50 сек.
Підсумки року

Читати українською тут
1. 1 октября 2019 г. Вышли относительно рано. В Лаше  8.30 зашли в бар, недалеко от альберге. Выпили кофе с молоком. Большинство пилигримов свой кофе попили и уже далеко впереди. А голландец Жан-Жак любит поговорить с барменшами. Вот и сейчас он здесь. Всегда выходит на маршрут последним, но успешно нас обгоняет. Ноги у него длинные :)
Вчера в альберге пела местная художественная самодеятельность, с бубнами. Судя по фото на стене бара, бубен - популярный местный инструмент.


( Collapse )

Читать по-русски здесь.
1. 1 жовтня 2019 р. Вийшли відносно рано. О 8.30 зайшли в бар, що недалеко від альберге. Випили кави з молоком. Більшість пілігримів свою каву попили і вже далеко попереду. А голандець Жан-Жак любить погомоніти з барменшами. Ось і зараз він тут. Завжди виходить на маршрут останнім, але успішно нас обганяє. Ноги в нього довгі :)
Вчора в альберге співала місцева художня самодіяльність, з бубнами. Судячи з фото на стіні бару, бубон - популярний місцевий інструмент.


( Collapse )

Читати українською тут
30 сентября 2019 г., понедельник. Хороший день, 20 км, если бы не болела нога, почти прогулка.
Утром за завтраком мы познакомились с польками. Наконец наговорились на понятном языке! :) Пока никаких славян здесь не встречали.
Одной 71 год, второй 72. Владислава и Франциска. Такие приятные женщины. Идут Камино де ла Плата, самый длинный маршрут из маршрутов Камино. В прошлом году прошли от Севильи до Саламанки, более 500 км, в этом идут от Саламанки до финиша, Сантьяго, это более 400 км. Финишировать планируют 5 октября.
Мы хотим прийти в Сантьяго 3 октября. Но если моя нога закапризничает, придем 4-го, билеты на самолет на утро 6-го. Но хочется побывать на мессе для пилигримов, и один день потратить на поездку к океану, на "край света", в Финистеру. А в день прибытия мы вряд ли что-то успеем, потому что в офисе Собора большие очереди за Компостелой. Поэтому все же лучше прийти 3-го.

1. Выходим ровно в 9 час., На горах еще туман. Сегодня мы шли и по лесам, и по селам (целых семь), в основном, села красивые. Но живет в них от 16 до 100 человек. Интересно, что везде почти поровну мужчин и женщин. Кастро Досон, от которого стартуем, лежит на высоте 736 м, и живет в этом муниципалитете по данным 2011г. 360 жителей, которые распределены по девяти населенных пунктах.



( Collapse )

Пост по-русски здесь.
30 вересня 2019р., понеділок. Гарний день, 20 км, якби не боліла нога, майже прогулянка.
Вранці за сніданком ми познайомились з польками. Нарешті наговорились на зрозумілій мові! :) Поки що жодних слов'ян тут не зустрічали.
Одній 71 рік, другій 72. Владислава і Франціска. Такі приємні жіночки. Йдуть Каміно де ла Плата, найдовший маршрут з маршрутів Каміно. В минулому році пройшли від Севільї до Саламанки, більше 500 км, в цьому йдуть від Саламанки до фінішу, Сантьяго, це більше 400 км. Фінішувати планують 5 жовтня.

Ми хочемо прийти в Сантьяго 3 жовтня. Але якщо моя нога закапризує, прийдемо 4-го, квиток на літак на ранок 6-го. Але хочеться побувати на месі для пілігримів, і один день витратити на поїздку до океану на Край світу, Фіністеру. А в день прибуття ми навряд чи щось встигнемо, бо в офісі Собору великі черги за Компостелою. Тому все ж краще прийти 3-го.

1. Виходимо рівно о 9 год., на горах ще туман. Сьогодні ми йшли і по лісах, і по селах (цілих сім), в основному, села красиві. Але мешкає в них від 16 до 100 людей. Цікаво, що скрізь майже порівну чоловіків і жінок. Кастро Досон, з якого стартуємо, лежить на висоті 736 м, і живе в цьому муніципалітеті по даних 2011 року  360 мешканців, які розподілені по дев'яти населених пунктах.


( Collapse )