olga_kulaj

Читати українською тут
Вот и подошла к концу моя "сага" о нашем с мужем Пути святого Якова (Camino de Santiago). Может, и хорошо, что писалась она целых полтора года, хотя шли всего 17 дней и прошли 330 км. Возможно, то, что мы этот период жили Путем, помогло нам не впасть в депрессию при всех ограничениях свободы, вызванных карантинными мероприятиями. Возможно, то, что Камино научило нас ходить не только в горах, но и по равнине, быстро и много, и мы ходим по нашей Черниговщине, укрепило наш иммунитет. И благодаря этому я недавно перенесла ковид в легкой форме. А еще - ходить быстро и много это и новые впечатления, и позитивные эмоции и чувство радости движения.
Как бы там ни было, после Камино мы стали немного другими.
Жить нашим (и не только нашим) Камино нам помогает и регулярное общение с единомышленниками в каминовських группах в Фейсбуке (из них две - испанские, одна - польская ...).

1. 5 октября 2019, завтра вылетаем. А сегодня - автобусом на "край света", так переводится название города на мысе Finisterra (по-галисийски Fisterra). Там нулевой километр Камино. В тех краях прибило к берегу гроб с останками апостола Иакова. Многие пилигримы, получив в Сантьяго-де-Компостела компостелу (Сертификат о прохождении паломнического пути) идут еще пешком до Фистерры, около 90 км.
И вот - океан, видим его впервые в жизни. (Первые 4 фото - из окна автобуса).



( Collapse )

Читать по-русски здесь
От і підійшла до кінця моя "сага" про наш з чоловіком Шлях святого Якова (Camino de Santiago). Може, й добре, що писалась вона аж півтора роки, хоч ішли всього 17 днів і пройшли 330 км. Можливо, те, що ми цей період жили Шляхом, допомогло нам не впасти в депресію при всіх обмеженнях свободи, викликаних карантинними заходами. Можливо, те, що Каміно навчило нас ходити не тільки в горах, а й по рівнині, швидко і багато, і ми ходимо по нашій Чернігівщині, зміцнило наш імунітет. І завдяки цьому я недавно перенесла ковід в легкій формі. А ще - ходити швидко і багато дає і нові враження, і позитивні емоції, і відчуття радості руху.
Як би там не було, після Каміно ми стали трохи іншими.
Жити нашим (і не тільки нашим) Каміно нам допомагає і регулярне спілкування з однодумцями в каміновських групах у Фейсбуці (з них дві - іспанські, одна - польська...).

1. 5 жовтня 2019 р., завтра вилітаємо. А сьогодні - автобусом на "край світу", так перекладається назва містечка на мису Finisterra (галісійською Fisterra). Там нульовий кілометр Каміно. В тих краях прибило до берега труну з останками апостола Якова. Чимало пілігримів, отримавши в Сантьяго де Компостела Компостелу (Сертифікат про проходження паломницького шляху) йдуть ще пішки до Фістерри, близько 90 км. І ось - океан, бачимо його вперше в житті. (Перші 4 фото - з вікна автобуса).


( Collapse )

Читати українською тут
1. Церковь св.Франциска, где будет месса для пилигримов.


( Collapse )

Пост по-русски будет в четверг.
1. Церква св.Франціска, де буде меса для пілігримів.

( Collapse )

Читати українською тут
Момент счастья. Но обо всем по порядку.


( Collapse )

Читать по-русски здесь
Момент щастя. Але про все по порядку.


( Collapse )

Читати українською тут
Писала в тот день в Фейсбуке: "День 17-й, завершающий. 3 октября 2019р.
День был - один за три (поэтому пост будет из 2-х частей): И прекрасный этап 18 км от Оутейры до Сантьяго, и замечательные встречи, и приход к Собору святого Иакова (Сантьяго) в городе, названном его именем, и получение Компостелы (Сертификата о прохождении Камино). И понервничать немного пришлось, дважды ... ".

1. Ну что, мышка-пилигрим, до свидания, вполне возможно, что еще с тобой встретимся.


( Collapse )

Читать по-русски здесь.
 Писала в той день у Фейсбуці: " День 17-й, завершальний. 3 жовтня 2019р.
Деньок був - один за три (тому пост буде з 2-х частин): І прекрасний етап 18 км від Оутейри до Сантьяго, і чудові зустрічі, і прихід до Собору святого Якова (Сантьяго) в місті, названому його іменем, і отримання Компостели (Сертифікату про проходження Каміно). І понервувати трохи довелося, двічі..."

1.Ну що, мишка-пілігрим, до побачення, цілком можливо, що ще з тобою зустрінемось.


( Collapse )

Читати українською тут
День 16-й, предпоследний, 2 октября. Пройдено 18,3 км. Bandeira - Outeiro (Vedra).
Писала в тот день в Фейсбуке: " Ну что, ребята :). Я все же доковыляла до последнего ночлега перед Сантьяго. Ибупрофен хоть и медленно, но делает свое дело. До 12 ч. еще каждый шаг был мукой, иногда вниз немного шла задом наперед, а после, хоть и хромала, но значительно легче. Перепад высот сегодня был нормальненький, от 400 с чем-то метров спустились до 46, а потом поднимались почти на 400 м".

1. Выходим из Бандейры. На калитке висит сумка для доставки хлеба.


( Collapse )