olga_kulaj

Добрый день! Меня зовут Ольга.
Мой журнал, в основном, о путешествиях, с примесью горного туризма.  Все путешествия организованы самостоятельно, без туроператоров.  Путешествия не настолько бюджетны, как, например, автостоп плюс каучсерфинг, но максимально экономные.    Блог авторский, репостов не делаю. Фото тоже мои или членов моей семьи.
Френдополитика: читайте в профиле.
Все картинки фотооглавления кликабельны. Нажимаете - попадаете.
Инструкция по организации самостоятельного путешествия (наш опыт) здесь.

В неділю, 14 жовтня, ми з чоловіком вирішили прогулятися на велику дистанцію. Погода - шепче. Комарів і мошок нема, на відміну від весни і літа. От і пройшли десь від 15 до 17 км з задоволенням. І навіть крепатури на другий день не було.
1. Перейшли міст через Десну. Ну краса ж яка золота! І шурхотить тихенько лист, що падає.

( Помилуватись красою (17 фоток)...Collapse )

"Мене звати Вова" -так представився кандидат історичних наук Володимир Пилипенко, починаючи екскурсію "Козацький Чернігів".
Не вперше я його слухаю, бачу, що кожного разу все більше зацікавлених приходить, сьогодні було близько сотні слухачів. Вік різний - трохи дітей, трохи літніх людей, а більшість - молодь. Екскурсію Володимир веде цікаво, невимушено, незаформалізовано, з почуттям гумору там, де воно доречне. Кожного разу відкриваю щось нове в історії Чернігова.
1. Починалась екскурсія біля драмтеатру.

( Читати далі ( і 7 фото)...Collapse )

Такий захід проводиться в місті вперше.
Багато зустрічей, майстер-класів, лекцій в різних локаціях міста -  в музеї, бібліотеках і т.ін.
Але я так захопилась книжковим ярмарком, що більше ніде не побувала.
Асортимент сподобався, і ціни, в більшості, адекватні. Якби ще платоспроможність наша була кращою.

До нас приїхали видавництва з Києва, зі Львова цілий торговий ряд, письменники і поети.
Приємно поспілкувалась з  львів"янками, з Володимиром Шовкошитним, внучкам купила книжку у львівького автора Василя Лило, з автографом, і в  наших чернігівських авторок - Алли Сокол (не перший раз купую) і  Лариси Ткач (дві книжки). Я не знала, що дружина письменника Михася Ткача - теж пише книги. В пана Ткача, якого знаю ще з "Просвіти" 80-х років, я їх і купила.
Купила я ще чотири "дорослі" книги - одну собі і три дочці. Але оскільки ми з нею побачимось не скоро, то й самі почитаємо.
В безпрограшну лотерею виграла збірку прози й поезії Анастасії Дмитрук, тієї самої, що написала "Никогда мы не будем братьями".
Інтерес чернігівців до української книги був високий. Почула фразу, звернену до киян (там, де й Шовкошитний стояв): "А у вас є щось таке патріотичне, сучасне?" - "А в нас тут все патріотичне."
1. Михась Ткач.

( Читати далі... і 7фотоCollapse )

  Будуть в мене ще пости про дводенну мандрівку на батьківщину предків, на Люблінщину, а поки що - про наше житло там. Бо перше враження від міста ми отримали саме завдяки житлу і його господарю.

1. 23 вересня. Заходимо у двір.

( Читати далі ( і дивитись 8 фото)...Collapse )

1. Утро 24 июля. Ночь прошла спокойно, без погодных неприятностей. До полуночи ветер немного дергал палатку, потом стих. Встали рано, еще семи не было, хоть я и "сова". Красотища!


( Читать дальше... (и фото)Collapse )

День первый здесь
1.Наступило утро, солнечное, бодрое и прекрасное. После каши - кому кофеек, кому чай с добавкой местного чабреца и черничных листьев. Кстати, мы всегда носим с собой ножнички, чабрец и другие травы не рвем, чтобы корни не повредить, а срезаем.

( Читать и смотреть дальше (и фото)...Collapse )

Так вышло, что фотоотчет о нашем сачковом трехдневном походе в Карпаты, начатый в день 40-летия нашей свадьбы, я пишу только через год. Было несколько маленьких постов, ссылки ниже. Приехали мы из Ворохты в Ясиня дизель-поездом. Прошли от станции 2 км назад, в центр села, и стали спрашивать, где стоят машины, которые отвезут нас на Драгобрат. Дорога вверх - ну... не дорога, а направление, поэтому ездят бывшие военные машины и внедорожники. И стоит это недешево.
Нашли УАЗик возле автостанции, который готов везти четырех человек. Нас двоих как раз не хватало.
С нами ехала молодая пара из Харькова. И всего 400 грн. на всех. Это нормальная цена. Привезли нас к станции канатной дороги. По дороге мы так подпрыгивали, что ни одной фотки нет.
А нам дочка в честь праздника дала бутылочку Prosecco, 250 мл. Ну мы здесь вчетвером и отпраздновали наш юбилей, выпили Prosecco и закусили двумя яблочками на всех :). Дальше бутылка будет лишним грузом, и выбросить негде, а здесь есть урна.
1. Юные пенсионеры на старте.

( Читать дальше...(и 33 фото)Collapse )

P.S. Извините за качество фото, в ноуте они намного лучше. Не очень удачный этот фотохостинг, не сравнить с Яндексом.  И четкость не та, и под кат спрятать - так целая морока. Жаль, что Яндекс накрылся для блогеров. На  фотохостинге ЖЖ я свой лимит исчерпала. На Фликре зарегистрировалась, но там надо по одной фотки загружать и потом в блог вставлять так же, по одной, слишком долго. Может, кто посоветует хороший фотохостинг?
Другие посты этой серии:
Повернулись з Карпат
Карпаты 2017. 1.Что изменилось за 3 года. Дорога туда и обратно, немного Ворохта и Татаров
Интересно, почему русскоязычное население в горах не здоровается?

Зараз так часто зустрічається непрофесіоналізм і недобросовісний сервіс, що коли навпаки, просто настрій покращується. Сьогодні дякую Основа Кабельний Оператор . Ну, всі знають, що скоро аналоговому телебаченню гаплик. Та й ті 12 каналів, що в нас були, самі розумієте... крім "Орел и решка" дивитись нічого. А рукодільничати під що?
Інтернет-телебачення нам не підходить, бо телевізор старий, Т2 кілька років тому спробували, віднесли назад в магазин, супутник - дорого. Вибрали кабельне, а ми давно користуємось інтернетом від "Основи" .
Заявку подала через сайт у вівторок. Вони передзвонили, запропонували підключити в п"ятницю, при цьому відповіли на всі питання. Нам п"ятниця не підходила. Домовились на понеділок з 8.30 до 12 год. Перед приїздом вони подзвонили. Все зробили, все працює. А ще (прям як в Європі :) ) жодної гривні готівкою. Спочатку передоплата, а по факту виконаних робіт, коли стало ясно, скільки кабеля використали, виписали квитанцію, яку ми й оплатили через сайт.
А оскільки наші комунальні послуги тепер збільшились на 70 грн., то пішли ми в Укртелеком, щоб відключити домашній телефон зі збереженням номера (будемо платити 15 грн. на місяць). І там все так гарно, чемно, і без ніяких паперових заяв.
Київстар тільки розстроїв своїми драконівськими тарифами. Ну навіщо мені 9 Гб при такій швидкості інету, як в нас на дачі чи десь в дорозі? Вистачило б і 3. Але або 0,5 ГБ, або 9, і плачу за них 75 грн. Ну, нічого, хорошого сьогодні більше :)

Наша семья ездит в Карпаты с 1990 года. Тогда же мы начали ходить по горам. Ездили туда каждый год, за исключением трудных 1997-99 годов, и хороших 2015-2016, когда мы бродили по горам Кордильера Бетика в Испании. Много лет нашим местом дислокации была Ворохта, сейчас уже почти столько же лет - Татаров (Татарів). Ворохта лучше и в плане инфраструктуры, и как старт для походов. Но в Татарове хозяйка хорошая, и условия проживания тоже.
Так вышло, что за фотоотчет я смогла сесть только сейчас, а тогда, после возвращения домой был только этот пост "Повернулись з Карпат"
( Читать дальше... (а также смотрим 48 фото и 1 видео)Collapse )