Карпати 2007

olga_kulaj


olga_kulaj

Путешествия, вышивка лентами, мысли и чувства


Previous Entry Share Next Entry
Моя друга "ода" Декатлону (Decathlon). І трохи про шторм. Іспанські репортажі, осінь 2016р.
Карпати 2007
olga_kulaj
Перша "ода" Декатлону тут, написана ще в 2013 році.
Є у мене мрія - щоб в Україну зайшли торгівельні мережі Decathlon і ІКЕА.  І щоб ціни були відповідні, а не вдвічі дороже, ніж в ЄС (бо такого мита накрутять...). Про ІКЕА буде наступний пост.
А сьогодні, 28 вересня, був єдиний з 16-и днів, коли ми не плавали в морі, бо зранку почався шторм і злива.



1.Ураган був нічого собі. Ось тут 7 секунд цього щастя.
Посилання на YouTube


2. Але, якщо ви економите трафік, то фото дає приблизне уявлення.
Ну, що робити в таку погоду? Але,  оскільки в нас є  конкретна шопіг-мета в Декатлоні, і величезне бажання побувати в ІКЕІ, без мети, просто витрішки покупувати, то вирішили поїхати в Валенсію, вірніше, пару кілометрів до неї не доїхати. В Ікею хотіли,  бо ніколи там не були, але чули про неї чимало хорошого.
Порадились з дочкою, чи варто витрачати бензин на майже 200 км, сказала, що варто, що ІКЕА - це ще одна "достопримечательность", це варто бачити.


3. Тільки почали виїжджати, вже й розпогоджуватись почало.


4. А на трасу виїхали - наче нічого й не було. Але наслідки шторму на пляжі були, і їх  я покажу в кінці поста.


5. З машини виходили - на нас ще кілька крапельок впало...

Decathlon - французька компанія, заснована в 1976 році Мішелем Леклерком, спочатку як торгівельна, але з 80-х років - як така, що спеціалізується на розробці, виробництві і продажу товарів для більш, ніж для 70-и видів  спорту.
Зараз компанія має 1031 магазин в 34-х країнах світу. У Франції їх 300, в Китаї 166, в Іспанії 133, в Росії 41, В Хорватії 4, в Україні - жодного.
Виробництво - в 27-и країнах, в Україні виробляється верх для взуття (на жаль, не знайшла інформації, для якого бренду, можливо, для того, що шиють в російському Ярославлі).
Власники компанії - сім"я Мюльє, яка також контролює мережу Ашан (Auchan). Ключові люди компанії -  Mattia Palascino і Michel Leclercq (Мішель Леклерк, засновник і власник 40%). Зараз Леклерку 79 років. Це його кузен  і заснував мережу супермаркетів "Ашан".
Компанія має близько 20 власних  брендів для конкретного виду спорту. В нашій сім"ї більше всього декатлонівського бренду  Quechua (товари для походів, бігу і бігових лиж).

Ми з чоловіком вперше побували в Декатлоні в 2012 році в Італії, пізніше - у Франції і в Іспанії. А перші декатлонівські кросівки за 10є. мені купила дочка ще в 2011р., ще ходять, тільки вигляд вже не дуже. Коли в нас, в магазинах типу "Адреналін" трекінгові палки коштували 600-800 грн., там ми купили по 10є. а євро тоді був по 10 грн. Аналогічна різниця в ціні на взуття і т.ін. Звичайно, не всі кросівки там по 10-15 є., є й по 200, а отже, кожен знайде саме те, що йому треба.



6. В компанії близько 70 тис. працівників, а річний товарообіг за 2015 рік склав  9,1 млрд. євро.
Декатлон має свій благодійний фонд і є спонсором багатьох спортивних заходів і команд. Тут я писала трохи про пробіг Тур де Фіз в Альпах, по маршруту якого ми частково пройшли, то його теж спонсорує декатлонівський бренд Quechua.
А ще компанія турбується про довкілля і робить свої магазини енергоефективними.

Що нам тут подобається, крім співвідношення ціна-якість? Зручна сруктура магазину і інформативність.
Нам зараз потрібні чоловічі  кросівки для залу , на поліуретановій підошві ( в Україні подібні 1200-1500 грн. і більше).
Магазин величезний, видів кросівок - море. Але ми бачимо написи біля секцій і проходимо повз ряди взуття для футболу, для бігу, для прогулянок (для кожного виду - цілий ряд)...
Ось щось для жінок, нам це не треба...


7. І таке нам зараз не треба...


8. О! Саме те! Бренд Artengo - для ракеточних видів спорту.
Подобається нам в Декатлоні, що майже біля кожного виду взуття є або такий опис його властивостей, або - зрозуміла картинка щодо водостійкості, стійкості до стирання (абразивних поверхонь), гнучкості (Flexible) і т.ін.
Колись я купувала кросівки за 10 є., а поруч стояли майже такі самі, але за 19. На картинці було показано, що вони водонепроникні.
Але походимо ще трохи, раптом дешевші знайдемо.


9. Йєс, йєс, йєс! Добре, що в чоловіка розмір ноги невеликий, йому підійдуть ці infantil (дитячі).
Вже два місяці грає в них в настільний теніс. Справді, гнучкі і зовсім не слизькі.


14. Коли євро був по 10 грн., мені така ціна подобалась, і кофтинки-фліски хороші, одна така є. Хотілося б ще...


15. От так Декатлон турбується "за екологію" - присвітило сонечко, і частину світла вимкнули, світло йде через дах.
А ми шукаємо Probadores (примірочні).  Там кабін достатньо, черги нема. Те, що поміряли, віддаємо дівчині, яка за стійкою поруч, і така в неї робота - цілісінький день вішати одяг на плечики.


16. Купальники, плавки і майки.


17. Але ми не за цим приїхали. Купили чоловіку шорти, дві футболки-поло (він у них просто красень!) і спортивні штани. Значно дешевше, ніж вдома (але вдома ще й пошук зайняв би чимало часу).

Звичайно, тут продається не лише спортивний одяг, а й спортінвентар - від ракеток і віндсьорфінга до наметів і ліхтариків. Є велосипеди, байдарки, теннісні столи, все для снорклінга, спортивне харчування, маршрутні карти...
Є великий відділ дитячого одягу і взуття тих же спортивних брендів, що й для дорослих.
В Декатлоні можна купити екіпірування і  спорядження для елітних видів спорту - гольфу, верхової їзди, підводного полювання...
У Франції в 2013 р. ми потрапили в Декатлон в суботу, йшов холодний дощ, а всередині було тепло і повно сімей з дітьми. Бо субота - день сімейних покупок.


18. І навіть в туалеті передбачені зручності для мам з маленькими дітками - пеленальний столик справа від умивальника.


В гарному настрої ми вийшли з Декатлону.
19. Потім була ІКЕА (як обіцяла, про неї - наступний пост). І це були ще кращі враження, та й походили ми по ній вдвічі довше, бо витрішки купувати можна безкінечно довго, не те, що щось конкретне,  - півтори-дві години і ти екіпірований.

Додому повернулись надвечір. А вранці я пішла подивитись наслідки шторму.
Ось видно - річка тепер відділена від моря гребелькою з піску. Вчора вода в річці текла в зворотньому напрямку, бо море підпирало.


20. Тільки-но я зібралась перейти по гребельці, як раптом море почало наступати назустріч річці. (тут - море зліва, річка справа).


21. Я встигла проскочити і обернулась назад. (Море справа, річка зліва).


22. І от зустрілись море й річка. Але ненадовго. Не вистачало води в ріці, щоб прорвати греблю, і коли через два дні в ній почала зустрічатись дохла риба (може, морська запливла?), приїхав екскаватор і прорив вихід річки до моря.


23. Ми, на щастя, ні разу не бачили на пляжах прапора, що показує "в морі - медузи". Вони в цих краях дуже небезпечні. Але нашестя їх буває не кожного року, і не на всіх пляжах.
Ось, одну винесло штормом.


Інші пости цієї серії:

Іспанські репортажі. Осінь 2016. Анонс
Іспанські репортажі 2016, осінь. Переліт туди.

Ці 6 постів без фото, писались ще з Іспанії.
Ну й роумінг! (ми зараз в Іспанії)
Іспанські репортажі. Гастрономічне
Дрібничка, а приємно
В таку спеку на високу гору не полізу
Пенсіонерське
В Ель Верхелі на базарі...

Далі, написані вже вдома, з фото:

Іспанські репортажі 2016, осінь. Трохи моря.
Іспанці-українці, різниця в менталітеті. Культура водіння.
Туалет в самолете. Как пользоваться
Іспанські репортажі 2016. І про борделі...
Ще трохи про утилізацію відходів
К арке в скале Пенья Форада (la Peña Foradá ), в долине Vall de Gallinera
Прачечная самообслуживания в Дении
Особенности автозаправок в Испании
Магазин "Anticrisis"
І про відхід у вічність
Нужна перекись? - В супермаркет
Тысячелетняя олива (Oliva milenaria). Башня Карралс (Torre Carrals)
Китайський супермаркет
Вечерний поход на предгорье Сегарии.
Мыс Нау, пляж Гранаделья после пожара и мирадоры
Селение Тормос и горы возле него
Далі буде...

Posts from This Journal by “Іспанія 2016” Tag


  • 1
Цікаві бажання у Вас ;) (я по-доброму)

Приміром, є в нас (ви Львові, про всю Одесу я не скажу) Ашан - то магазин магазином. Чого ж очікувати, що Декатлон має бути іншим? На прикладі тих же банків - приходять великі установи, які просто собі заробляють гроші, тому, що так можна (скільки надій було на Райффайзен, приміром: от прийде великий банк, дасть про...сь нашим, зажралися... але ж насправді, по-перше, чого сферичний Райффайзен в українському середовищі має заробляти менше, ніж місцеві банки, та й, по-друге, з врахуванням ризиків то не так вже й реально? -- думаю, Ви розумієте, про що я говорю)

Edited at 2016-12-08 09:12 am (UTC)

Не скажу, що повністю зрозуміла. Але, можливо, що й мою думку Ви не також зовсім зрозуміли.

Я не хочу, щоб ці мережі прийшли до нас просто сьогодні, бо при такому митному законодавстві і такому менталітеті наших бізнесменів, що хочуть мати рентабельність 200%, ціни на ті ж спорттовари будуть, як в "Адреналіні" чи інших подібних.
І буде, як французький сир Брі, який ми в Іспанії купуємо в німецькому Lidl або французькому Carrefour за 1, 09 є. за 200 г, тобто, за 31 грн. (у Франції трохи дорожче), а в Україні тільки дивимось на нього, бо коштує 125 грн., тобто, в 4 рази дорожче.
При таких цінах особливого попиту не буде, а отже, асортимент буде значно менший, ніж в Європі, в результаті я особисто нічого не виграю.
Але взагалі, в Україні нема чогось аналогічного Декатлону. Якщо Ви пробували коли-небудь в нас екіпіруватись для якогось виду спорту, то знаєте, що на це піде не один день (і в інтерент-магазинах, і в реальних пошукати), а грошей витратите приблизно в 3 рази більше,або як мінімум, удвічі.

Щодо банків. Який ринок, така й політика банка. Райффайзен прийшов досить давно, я й тоді не належала до тих наївних, що в зарубіжного банка політика буде ДУЖЕ відрізнятись від українських. Зараз в Україні більшість пристойних (рейтингових) банків або зарубіжні, або з іноземним капіталом (крім Приватбанка). І політика в них дуже різна, не можна сказати, що в українських така, а в зарубіжних інша.
Недавно різко знизились проценти за доларовими депозитами, до 0,1 -0,05% річних (було 4-5% в пристойних банках, в непристойних :) - до 9%).Отже, банки не видають доларових кредитів. Потім італійсько-французький Укрсоцбанк (Юнікредіт) повернувся майже на старі умови, 4- 5%, а у французького Кредіагріколь і в Укрсиббанка (теж вже зарубіжний, не пам"ятаю, чий) , і в інших (наших і ненаших) так і залишились , менше 1%.

З чисто українських банків слідкую лише за банком Коломойського (в нас там пенсія). В них, навпаки, підозріло високий % по долару, та й по грн. непоганий. Недавно взнала, за що йому чортів давали від Нацбанка - що веде високоризикові операції на фінансовому ринку, такі можна вести ПІФам або іншим компаніям, що вкладають свої гроші, а не банкам. Банк може вести лише низькоризикові (типу облігацій) або середньоризикові інвестиції. Тому я не ризикну класти в них більш-менш серйозні гроші на депозит, навіть при гарних процентах.

До речі, ІКЕА при Януковичі хотіла зайти в Україну, вже й з землею на Борщагівці майже вирішилось, але ця компанія принципово не дає хабарів, от і не вийшло.
Ашана в нашому місті нема, я була один раз в Києві, та й то не довго, але помітила різницю з нашими мережами: 1. там є деякі продукти, яких в українських мережах ми не бачили, наприклад, сир Реблошон або Монах, 2. Там скрізь вказано ціну за кг, як за кордоном, в нас я такого ніде не бачила.

Оля, но чтобы купить дешевле спортивную экипировку ( и не только) в Испании, до нее еще надо добраться )) Поэтому справедливо к этой цене покупки приплюсовывать затраты (распределенные на все купленные товары) на авиабилеты, на арендованный автомобиль, на бензин и т.п. Разве нет?
И совсем непонятно, почему тот французский Бри стоит при перепродаже дешевле, чем в стране-производителе. А где транспортные расходы и торговые издержки? В чем здесь дело - в разной маркетинговой политике или налоговых особенностях?

Танечка, по первому вопросу у нас все наоборот. Поскольку цель путешествия - не шопинг, он - как побочный продукт, то мы то, что сэкономили на покупках, отнимаем от затрат на путешествие. Например, только на кофе, которым запаслись примерно на полгода, сэкономили около 300 грн. Так и с другими покупками.
А если ехать только для шопинга, то ... поэтому я и мечтаю, чтобы такие цены и качество были дома.
Насчет импортных товаров (сыр) - ты права, что отличаются торговые издержки - французскому продавцу надо заплатить чуть не в полтора раза больше, чем испанскому.
Насчет транспортных расходов, не знаю, может, они их усредняют, т.к. один и тот же товар в одной сети будет стоить одинаково, что в двухстах км от места производства, что в двух тысячах. Возможна совсем небольшая разница, но не пропорциональная затратам на доставку.

Я не згоден з відсутністю альтернатив Декатлону. Свої недорогі бренди є і в Україні (наприклад, Terra Incognita робить термобілизну не гірше німецької Falke, ціну навіть порівнювати не буду), є й інші бренди, вело-, туристичні... звісно, пряме порівняння з брендами світової величини їм навряд чи на користь - але порівняно зі "стандартами індустрії" і декатлонівські падєлки не витримують критики...

Ну а сир у француьзкій мережі коштує так лише тому, що його там виробляють, нє?

Альтернативи Декатлону в Україні нема. Це 100% ( от уперлась рогом). Є виробники, є невеликі магазини, але щоб все в одному місці і за цінами такими, що підійдуть і найбіднішим, і найбагатшим, нема.
Нема в нас кросівок по 10є., або черевиків за 15, в яких можна пройти не один гірський похід. Коли вони купувались, це було 100 грн., в нас на той момент "бледное подобие" починалось від 600-800 грн.
В нас, до речі, українські спальники, здається, Comandor. До їх купівлі користувались пошитими мною.
Сир в Іспанії дешевший, ніж в Україні, не лише у французькому Карфурі, а й в німецькому Лідлі (вироблений у Франції Брі і Камамбер), і навіть в іспанській Меркадоні і в МасіМас (тут трохи дорожче, ніж в Лідл і Карфур) .
За Вашою логікою, у Франції він повинен бути найдешевшим, але це не так. У Франції витрати на продаж більші, бо суттєво вищі зарплати, ніж в Іспанії.
В нас зарплати в багато разів нижчі від іспанських, але великі мита і жадібність власників торгових мереж.
Ви знаєте, що автомобілі в Україні як мінімум, вдвічі дорожчі, ніж в Європі, так само й з сиром.

Давайте посперечаємося :) чому ні

На автомобілях я майже вдавився мінералкою, але потім згадав, що мова про користувані. Але це теж логічно ;) утримання старої машини в Німеччині - це дуже дорого, її продають, аби втрати по грошах були меншими. Тому й недорого.

Стосовно ж зарплат та видатків у Франції та Іспанії задам підступне питання: а як краще — як в доволі успішній Франції, чи злиднях Іспанії? В Німеччині ще дорожче, ніж у Франції (а в Швейцарії - ніж в Німеччині, а в Норвегії - ніж в Швейцарії), — тобто хороший стандарт життя дешевим бути не може в принципі. Для прикладу: візит електрика для заміни вимикача з діммером коштуватиме біля 40 євро. А скільки в Україні? Якщо брати до уваги, що електрик теж хоче заробити і мати хорошу машину і т.д., як він може працювати за пляшку чи 2-4 євро?

Людям високого достатку Декатлон просто не потрібен. Тобто я (гхм... олігарх, блін... віднесу себе до середнього достатку) зараз заношу до дір якісь, приміром, ЛяСпортіви, пошукаю їх в аутлеті, на розпродажі, але в Декатлон купувати 10-єврові кроси не піду, бо мені шкода моїх ніг. Не в останню чергу через те, що пам’ятаю кросівки, в яких я починав бігати, — аналог отих 10-єврових, але з Польщі. Різницю помітно лише після перевзуття в «відповідне» взуття. До того це радше тортура і, у випадку спорту, шкода своєму організму більше, ніж позитив від заняття спортом. Якщо ж говорити про вибір "все з одних рук", то принаймні у Львові є магазин Робінзон (вони мають й інтернет-магазин), заснований екс-пластунами, який пропонує товари від найдоступніших до фірмових. Біг, лижі, щось там з ровером, гори — в них є.

Мито до Іспанії теж не надається, позаяк вони є частиною ЄС, відтак там діють дещо інакші правила. Тобто пряме порівняння все ж таки некоректне. Коректне порівняння — то різке зубожіння українців за останні пару років, але воно навряд чи має стосунок до мита чи жадібності підприємців. А якщо й має, то доволі непрямий стосунок.

Re: Давайте посперечаємося :) чому ні

Автомобілі не лише вживані, а й нові, в Україні значно дорожчі, ніж в ЄС. В нас не так давно (здається, за Яценюка) розпіарили зняття мита, аж виявилось, що то зовсім невелика сума, а лишається ще 4 чи 5 зборів і акцизів, які й роблять погоду в ціні.
Щодо підступного питання. В Іспанії, порівняно з Францією, зовсім не злидні, хоч і бідніше, приблизно настільки, як Франція бідніша від Швейцарії.
Як краще? - Якщо на відпрацьовану годину людина може купити більше умовних пряників, то це і є краще. Бо можуть бути доходи великі, але ціни такі, що купівельна спроможність майже така, як в бідніших країнах. Пам"ятаєте мультик про те, як мавпочка міряла все удавами? От і в мене подібне. За одну підвищену стипендію я могла в 70-і роки купити центнер мінтая, зараз на свою пенсію, що чомусь нижча від мінімальної, - менше 20 кг. Але для мене не все щастя вимірюється грошима, тому в СРСР я не хочу.

"Людям високого достатку Декатлон просто не потрібен" - а я про них і не пишу, я пишу про себе і про більшість українців.
Подивилась я на той львівський Робінзон... Якби це було щось подібне до Декатлона, я б вже про нього знала, і хоч до Львова 1000 км, то, можливо, дорогою в Карпати іноді заїжджали б. Але Робінзон - аналог нашого Адреналіна, що за масштабами (магазинчик, а не великий супермаркет), що за цінами. Кросівки від 2200грн., до 5000 з гаком , рюкзачок для одноденних походів 1500 грн. Хай Бог милує! Ми рюкзачків дорожче 15 є. не купували. А тут - 50є!

Коли я ще заробляла, купила в Адреналіні собі вітровку, польську Milo, не дешеву, бо наче б то з мембраною, не промокне. Перший дощ в горах показав, що неправда. От вона в мене тепер "міська".
А в минулому році купила в Lidl курточку за 25є., тепла і не промокає (навіть зі шланга поливали), сьогодні в ній під дощем ходила, і до мінус трьох ношу її. Так що не завжди дороге краще.

Українські магазини не розраховані на широке коло любителів. Вони - на вузьке коло більш-менш забезпечених напівпрофесіоналів і професіоналів.
Звичайно, різна якість взуття потрібна при Ваших навантаженнях, і при тому, що мій чоловік вранці бігає на стадіон, це близько 4 км. В Декатлоні теж є кросівки по 240є. І в гори ми ходимо лише один-два рази на рік, походи не більше 4-х днів, а за кордоном взагалі без ночівлі.
Але мої за 10є. зроблені дуже розумно, і служать мені, як ортопедичне взуття (одні в мене з 2011 р., другі, такі самі, в цьому році почала носити). Коли загострюється моя проблема з правою ступнею, то навіть в домашніх капцях болить, тоді вимиваю кросівки й ходжу в них по хаті, і не болить.

Щодо жадібності підприємців - що є, то є. В українців і в європейців зовсім різний менталітет. У Франції і в Італії ми бачили, що навіть в готелях на 40-50 номерів господар і сам працює, (нерідко з сім"єю) а не лише найманий персонал, так само в ресторанах ( і в Іспанії також). В нас господарі самі працюють лише в сфері зеленого туризму. Решта готелів або належать олігархам, або "распальцованному" місцевому буржуйчику, який вважає, що він має право на дохід, не працюючи. Плюс наша податкова система. Плюс неенергоощадність.

І виходить (порівнювала в 2013р., коли євро був по 10 грн.), що в Європі (гори, Франція) можна знайти номер на двох за 30 -35є. (300грн.), і в нас номер на двох - 200-300 грн. Але французька покоївка отримувала 1200-1400є., а українська - 1200 грн. (в 10 разів менше). Розумієте, чому?

Re: Давайте посперечаємося :) чому ні

Даруйте, я купляв нову машину в Україні та більш-менш знаю ціни в Польщі та Німеччині... різниця в ціні для машини з заводу в Словаччині та її аналогів з Франції (одна модель - 3 заводи) була близько 1-3% (по суті, різниця податкового навантаження). Якщо це "значно" - гхм... Певні опції в Україні не пропонувалися завдяки імпортеру. Зважаючи на це вважаю подальшу дискусію, перепрошую, беззмістовною...

Re: Давайте посперечаємося :) чому ні

Згодна, Саша. Все одно кожен залишиться при своїй думці

І ще трошки докину на вентилятор: є компанії, які вкладають гроші та час в розробки, шукають варіанти, тестують (то взагалі капець дорого) — а потім їх рішення хтось з дискаунтерів намагається пропихнути в свою «продукцію» по 3 копійки. Якщо лише за логікою «дешевше й добре», то компанія, що займається дослідженнями, скоро вмре з голоду. І ми не отримаємо нових розробок.

Для прикладу, колись Asics розробили серію кросівок з Gel-вставкою в підошві. Зараз куди не плюнь можна побачити «подібне» за третину ціни. Але якщо би всі кинулися купляти те по 3 копійки, звідки би Asics взяли гроші на розробку нової підошви з інакшою вже технологією? Я маю досвід бігу в кросівках «бознащо» з Польщі (35 злотих, здається, коштували), потім трошечки не по розміру LaSportiva (ух ну й підошва, я їх за 400+ кілометрів тільки трохи подряпав!), потім Asics-и дуже простої серії (40$, 500 км лише бігу + повсякденне використання - ще тримаються купки), потім Saucony Trail (90€, живі), останінй півмарафон долав у нових Asics зі згаданою підошвою Gel (140€), але відчуття в ногах і, особливо, суглобах, — кращі, ніж коли я бігав 5-7 кілометрів у тих польських. Хочете — вірте, хочете — ні, але один візит до травмотолога мені обійдеться дорожче за ціну отих останніх. І то я ще далеко не найкращі брав.

Звісно, можна бігати в капцях або взагалі без взуття, все ж таки barefoot running не на пустому місці виріс. Але час звикання просто шалений та й взимку воно трохи незручно...

Поки що не чула про якісь скандальні історії, пов"язані з крадіжкою Декатлоном чужих розробок. Може, вони й є, але я не чула.

Остання додайка. Зрештою, є інтернет-майданчики типу AliExpress. Доставка до України безкоштовна або часто копійчана. Товари теж. Ви ризикнете бігати в цих кросівках? Або в цих — піти в гори?

Про перші кросівки: я не бігун, але чомусь мені здається, що для бігу вони непридатні. В нас такого добра повен базар, тільки майже вдвічі дешевше.
Про другі - в подібних зовні, тільки втричі дешевших декатлонівських, Quechua (за 15є.) ходжу в гори вже не один рік. В тому числі, й по камінню . Ось тут, http://olga-kulaj.livejournal.com/28643.html на фото 21, 36, 39 видно, яка стежка (бувают ще гостріші камені) , а на фото 31 - яке в мене взуття, а в чоловіка - взагалі кросівки.
Знаю, що за технікою безпеки повинна бути закріплена щиколотка. Але були в мене колись справжні гірські черевики (Канада) на початку 90-х, мені в них було тяжко. Зносила їх по місту. Більше не купую. А зараз це ще й дорого.
Та й замовляти взуття без примірки ні мені, ні чоловіку не можна, в обох ступні не дуже стандартні (протилежні проблеми, добре, що в дочки вийшло середнє арифметичне, цілком стандартна ніжка :))

Так що, Декатлон - наше всьо!

Хорошие снимки...а магазинов этих у нас нет - глухая провинция)

Спасибо! В России их немало, в Украине нет совсем.

Edited at 2016-12-08 02:28 pm (UTC)

Країни з приватною власністю усі гарні!

Країни посткомунізму мало того що бідні, ще і народ дурний... Це наслідки 100 років комунізму трупака лєніна, який лежить в мовзолеї. Треба його викинути звідти і засунути нашого Петра з бандою, а в Києві зробити офшорну зону!!! І кождому зброю і кусок землі! Буде капітальний порядок і куча усіх магазинів світу. Як в Іспанії!

Re: Країни з приватною власністю усі гарні!

Народне голосування українців https://focus.ua/country/333163/?stats=1

У нас справді довго треба шукати, щоб знайти оптимальне співвідношення ціна-якість.

Мені теж Декатлон дуже подобається. Досі ношу куртку з 2009 року. Навесні купив у Варшаві шорти-плавки за 100 гривень, а восени бачив у Сучаві (Румунія) зимове взуття по 600 гривень, але мого розміру не було.

Дякую, Владе! Рада, що й Вам теж. До речі, може знадобиться: Я в 2013 році купила там ліхтарик-динамо і ще й сонячна батарея в ньому є. Такий маленьких і легенький - хоч в похід, хоч зараз ношу в дамській сумочці, бо рано темніє. Звичайно, і в телефонах є ліхтарик, але цей - автономний. Купила за 5є., але на нього бувають акції, до 4, 5є. Потім і чоловіку купили.

Спасибі! Ми як раз переїхали на власну квартиру і тому така річ знадобиться. Треба буде подивитися коли наступного разу буду там.
А ще непоганий замінник "Метро Кеш енд Керрі". Принаймні я там купував зимове трекінг взуття. Кілька років тому було якісне, хоча минулого року купив у Львові підштаники, то вони вже за 10 місяців почали обдиратися.

З новосіллям! Нехай щастить!
Найближчий "Метро" від нас - в Києві, тому в останні роки буваю там не частіше, ніж раз на рік (бо й купівельна спроможність наша різко впала).
. А в перші роки, коли відкрилось, вдавалось зробити дуже вдалі покупки (крім продуктів, їх там купували чимало) - мій ноутбук там був куплений на 300 грн. дешевше, ніж в Чернігові точнісінько такий, а 7-8 років тому 300 грн. - це були гроші.
Аналогічно кухонний комбайн брали там, значно дешевше, ніж в нас. А одяг їхній, коли висить, виглядає нічого так, а візьмеш в руки, а ще й поміряєш - купувати не хочеться. Тому нас там з одягу лише носки-труси цікавили.

Мне тоже уже говорили, что в Испании многие вещи стоят дешевле, чем в Германии, но я всегда такой плотный экскурсионный график составляю, куда бы мы не ехали, что на шоппинг времени не остается. Плюс я всегда все долго выбираю и примеряю, могу неделями одну вещь выбирать. Поэтому для меня шоппинг в путешествии немыслим.

А мы обычно "по дороге". Здесь поехали специально только из-за погоды. Если бы не она, то в Декатлон заехали бы в другой день возле Аликанте, после посещения пальмерария в г. Эльче. ( о нем я еще не писала). Тогда бы Икею не увидели.
В прошлый раз ездили в крепость в г. Хатива, и там побывали в Декатлоне. В позапрошлый - в г. Алькой, посмотреть на город и побывать на заводе оливок, начиненных анчоусами, но когда узнали, что меньше, чем в 30 км Декатлон, и
оттуда можно ехать домой, не возвращаясь в Алькой, тоже заехали.

  • 1
?

Log in